За свою довгу історію світ бачив чимало чудес. Найчастіше вони були пов’язані не стільки з удачею, скільки з вірою простих людей. Не дарма кажуть, що віра творить чудеса. Щира віра — основа будь-якої релігії і будь-яких великих звершень.

Чудеса православної церкви складно навіть повністю перерахувати. Однак найдивовижніші назавжди залишилися в пам’яті народу. Одним з таких чудес є одна відома православна свята, яку іноді порівнюють з Матроною Московською — матушка Аліпія.

Біографія

Матушка Аліпія

Біографічні відомості про ранні роки блаженної Аліпії мізерні і уривчасті: вона не любила розповідати про себе і не дозволяла себе фотографувати. Тому її зображень дуже мало.

Вважається, що вона народилася в 1910 році, хоча деякі джерела називають днем ​​її народження 1905 і 1908 роки. Її батьки, Тихон і Васса Авдєєви, проживали в Пензенській губернії в селі Вишелей. При хрещенні дівчинка отримала ім’я Агафії — на честь мучениці Агафії Палермської, яку все життя вважала своєю заступницею і покровителькою і навіть носила на спині іконку Святої, ні на хвилину з нею не розлучаючись.

Мати Васса була дуже доброю і милостивою жінкою. Вона часто допомагала біднякам і сиротам, працювала в храмі. Батько Тихон, як розповідала сама Блаженна, був дуже суворий. Чоловік оголосив себе постником і харчувався тільки сухарями, водою і відваром соломи.

У 1917 році під час Жовтневого перевороту Агафія втратила батьків. За якоюсь потребою вона відлучилася до сусідки, а коли повернулася, знайшла маму з татом мертвими. Їх розстріляли червоноармійці. Всю ніч дівчинка читала над ними Псалтир… Її забрали з собою солдати Будьонного, але потім чомусь відпустили. З цього моменту Агафія почала «мандрувати».

Дівчина обійшла багато монастирів, де зміцнювала силу своєї віри, допомагала бідним. За часів репресій і гонінь на православних Аліпію ув’язнили. У тюрмі вона провела 10 років. Незважаючи на труднощі, дівчина продовжувала молитися і тримати піст. До сих пір достеменно невідомо, як блаженна матінка змогла звідти вибратися.

Під час Другої світової війни жінка потрапила в полон до німців на роботи. Її порятунок з рук фашистів теж залишається під покривом таємниці.

При німцях знову «ожила» Києво-Печерська лавра, закрита комуністами. Гітлерівська влада відкривала храми, але звичайно, не з таємних симпатій, а з ситуативної кон’юнктури, бажаючи пред’явити населенню плюси нового світопорядку, протиставляючи його більшовицькому режиму. Київський монастир став домівкою для Агафії на довгих 15 років. Тут вона прийняла чернечий постриг з ім’ям Аліпія — на честь преподобного Аліпія, іконописця Печерського.

За спогадами, що належать до 1947 року, матушка Аліпія була худенькою, стрункою, акуратно зачесаною. Її довге каштанове волосся було заплетене в косу навколо голови «кошиком». Всі називали її Липа, жила вона «в яру за лаврською огорожею прямо під відкритим небом… У Липи був незвичайно глибокий, чистий, теплий, лагідний, люблячий погляд світло-сірих очей, які робили її молодою, схожою до дівчинки-підлітка … У простому, скромному одязі, вона була завжди акуратною, чистою. Від неї не виходило ніякого неприємного запаху, який буває зазвичай від мандрівних людей, що ночують на вокзалах та довго не миються».

Після закриття Лаври матушка Аліпія багато років жила, де доведеться. Знову почалися поневіряння по землі, поки не вийшло зняти невелике житло на Голосіївській вулиці. Блаженна ходила до місцевого храму, де стали збиратися парафіяни, що почитали її. Тут вона і провела останні свої 9 років життя.

Померла матушка Аліпія 30 жовтня 1988 року.

Чудотвориця

Багато хто відзначав її абсолютну самовідданість, незвичайну любов і співчуття до людей.

Майже всі згадують, що людей вона лікувала маззю, яку сама готувала. Лікування це, часом, було настільки чудодійним, що інші вважають, — цілюща сила була не в самій мазі, а в молитві дивовижною черниці. Є свідчення вилікуваних від найважчих недуг. Минуло багато років з дня смерті блаженної, але до сих пір збираються історії про її чудотворну силу і допомогу. Найчастіше люди розповідають про зцілення від хвороб:

«У мене була виявлена ​​пухлина, в операції мені було відмовлено через хворе серце. Після відвідин могилки, Аліпія з’явилася мені уві сні. Через тиждень, мій онколог сказав, що пухлина зменшилася, а потім зникла».

«У мене боліли ноги, а на венах зав’язалися вузли. Одного разу я зачепила вузлик, з нього полилася кров. Я сиділа на підлозі і намагалася ватним тампоном зупинити кровотечу, молилася Блаженної Аліпії. Після молитви я забрала тампон від рани і крові більше не було».

Пророцтва стариці

Аварія на Чорнобильскій АЕС

Відомо, що за життя Блаженна стариця володіла даром прозорливості і передбачила багато подій, які здійснилися.

Матушка Аліпія знала про те, що 26 квітня 1986 роки відбудеться аварія на Чорнобильській АЕС. Не називаючи точної дати, вона впадала раптом в занепокоєння і, лякаючи оточуючих, кричала: «Під землею горить, горе йде». Таких слів як «реактор» і «радіаційна аварія» вона, напевно, не знала. Говорити ж про те, що «горе йде», почала ще взимку, задовго до чорнобильського 26 квітня. А за день до аварії вона ходила по вулиці, кричала молитовно: «Господи! Пожалій немовлят, пощади народ!». Людям, які прийшли до неї в той день, радила: «Щільно закривайте двері і вікна, буде багато газу».

За п’ять років до своєї кончини вона сказала і про відродження Голосіївської обителі. Якось йшла по монастирських руїнах в супроводі сестер Флорівського монастиря і раптом вигукнула: «Дівчата, дивіться: тут ще буде монастир і служба…». Важко в це було повірити. Голосіївська пустинь почала оживати в 1993 році. У той же рік був прославлений Церквою у лику святих (в свято рівноапостольного великого князя Володимира) преподобний Алексій Голосіївський.

Ще вчила: «Коли їдеш в Києві по Хрещатику — молись, бо він провалиться».

Про свою смерть теж попередила заздалегідь. У квітні 1988 року вона попросила подивися, який день буде 30 жовтня, коли їй відповіли, що то неділя, вона якось багатозначно повторила: «Воскресіння». Після її смерті всі зрозуміли, що тоді, в квітні Матушка відкрила день своєї кончини — більш ніж за півроку до неї.

Її поховали на київському Лісовому кладовищі. Мощі матінки були підняті і перевезені в Голосієво 18 травня 2006 року. Блаженна матушка Аліпія залишило своє ім’я в історії завдяки доброті, терпінню, лагідності, милосердю і, звичайно, істинній непідкупній вірі.

Зі смертю матінки чудеса, пов’язані з її ім’ям не припинилися. На могилі Аліпії стали відбуватися регулярні паломництва: люди вірять, що улюблена матінка тепер мешкає в сонмі святих, а випадки благодатної допомоги лише зміцнюють їх в цій вірі. Кажуть, що матінка чує всіх, хто звертається до неї з молитовним словом, і «відгукується» на їх прохання.

Руслана Сторожук

Джерело: my-kiev.com

Прочитано: 1 458 раз.

Голосеево монастырь<--Голос --> Голосеево монастырь

Комментарии закрыты